|
Але оскільки зміни у процесі розгляду проекту торкнулись також і інших важливих питань, спробуємо визначити основні наслідки нововведень для рекламодавців і рекламотворців, більшість з яких доведеться враховувати вже через місяць після опублікування закону.
Новини для внутрішньої реклами
Нове визначення „внутрішньої реклами" і розширило (принаймні за обсягом), і дещо звузило (остаточно позбавивши статусу внутрішньої реклами інформацію про товари (1), які продаються у відповідних приміщеннях) попереднє визначення.
Відтепер реклама у театрах, кінотеатрах, концертних залах і у закритих приміщеннях під час спортивних змагань (2) є внутрішньою. Причому реклама у кінотеатрах під час демонстрації кінофільмів легально співіснує із забороною переривання для реклами демонстрації художніх і документальних фільмів у кінотеатрах, відеосалонах та інших місцях, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів (начебто зайва конкретизація, але „Если звезды зажигаются...").
Аби не залишити питань про необхідність отримання додаткових дозволів ні у кого (у тому числі у тих, хто, можливо, претендував на видачу таких додаткових дозволів), законодавці конкретизували, що дозволяти або забороняти розміщення внутрішньої реклами має лише власник приміщення або уповноважена ним особа.
BTL отримав нову законодавчу назву, а маркетингові заходи стали простішими і зрозумілішими
Алкогольно-тютюнові заходи
Якщо говорити відверто, то введені до закону визначення „заходів рекламного характеру" та „спеціальних виставкових заходів" мають хвилювати (принаймні на цьому етапі) лише „алкогольних" і „тютюнових" рекламодавців, оскільки стосовно будь-яких інших товарів, робіт та послуг обмеження щодо застосування таких засобів відсутні (3). Винятком тут є лише реклама самих заходів рекламного характеру (спрямованих на рекламу будь-яких товарів, робіт та послуг), до якої встановлено вимогу про наявність інформації щодо місця і строків проведення, а також посилання на джерело інформації стосовно умов заходу.
Значення спеціальних виставкових заходів відчутно спотворилось до, в першу чергу, BTL заходів у місцях продажу товарів (щоправда із вимогою обмежити доступ до таких заходів осіб, яким заборонено продавати рекламований товар, тобто - неповнолітніх) і, у другу чергу, власне виставок у традиційному розумінні. Варто зазначити, що до таких заходів встановлено вимоги стосовно:
- визначеності строків;
- організації у окремих приміщеннях чи огороджених майданчиках;
- спрямованість на зацікавлених та/або професійних відвідувачів.
Рекламні конкурси, лотереї тощо
Задача організаторів рекламних конкурсів, лотерей, розіграшів призів та заходів рекламного характеру відчутно спростилася, оскільки тепер не вимагається у межах рекламних повідомлень описувати всі умови таких заходів, а лише вказувати строки, місце проведення і джерело інформації про умови заходів.
При цьому зміна умов заходу не вимагає поширення інформації про таку зміну у нових рекламних повідомленнях, а лише у самому джерелі інформації про відповідні умови (4), наприклад на визначеному веб-сайті у періодичних виданнях, тощо.
SALE!
До закону внесено визначення „знижки", згідно з яким про знижку можна говорити лише у випадках тимчасового зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам). Відповідно, таке поняття як „постійні знижки" у рекламі взагалі втрачають право на існування.
Прорив POS та POP
На додаток до тощо, що інформація про товари у місцях продажу чи надання споживачам з 2003 року не вважалась рекламою, аналогічну „пільгу" одержали POS та POP матеріали, до яких тепер можна не застосовувати загальні вимоги рекламного закону. Водночас не слід забувати, що вимоги до змісту „інформації про товар" передбачено статтею 15 Закону „Про захист прав споживачів".
Державні прапори на стадіоні у Вашому рекламному ролику
Закон „Про рекламу" поповнився конкретизацією окремих вимог і обмежень загального характеру.
Так, обмеження щодо використання або імітування зображення Герба, Прапору, звучання Гімну, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційних назви органів державної влади України, органів місцевого самоврядування не діє лише у випадках, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності.
Слід сказати, що застосування положень закону „Про авторське право і суміжні права" не прояснює картину, оскільки державні символи України, державні нагороди, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій не є об'єктами авторського права і, відповідно, законом не захищаються.
Що ж стосується ТМ та закону „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", то ним передбачено, що державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми), офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій можуть бути елементами знаків для товарів і послуг за умови отримання згоди відповідного компетентного органу.
При цьому спеціальним органом, який надавав дозволи на використання у ТМ державних символів України і назви „Україна", була створена у 2001 році Міжвідомча комісія щодо погодження питань правової охорони знаків для товарів і послуг, діяльність якої було успішно припинено ще 2003 року. Ухвалені вказаною комісією Правила розгляду звернень стосовно такого використання було скасовано 2005 року.
Таким чином доводиться робити висновок, що законами України у сфері інтелектуальної власності не дуже-то чітко визначено можливість використання вказаних об'єктів у рекламі (виняток на сьогодні становлять ТМ із використанням вказаних об'єктів, які вже зареєстровано (або щодо яких подано заявки на реєстрацію), а також ТМ із використанням назв органів чи організацій, якими надано відповідну згоду на таке використання).
Перший очевидний наслідок зміни - питання правомірності використання у рекламі (патріотичного чи спортивно-вболівальницького спрямування) зображень (або навіть імітацій) прапорів чи інших державних символів.
Вивіска - нарешті не зовнішня реклама!
Більш того, вдало оформлена вивіска навіть формату 5 х 20 метрів (якщо висота першого поверху дозволяє) цілком може не належати до категорії зовнішньої реклами, рівно як і реклами взагалі.
Водночас, ідея про розміщення таких глобальних „вивісок" на зовнішній поверхні будинків на рівні поверхів, де розташовані відповідні особи, не є достатньо обґрунтованою (виходячи з формулювання частини 6 статті 9 закону).
Переваги соціальної реклами - громадським організаціям
Відтепер громадська організація - рекламодавець соціальної реклами, отримує законне право не лише на саморекламу (у контексті соціального рекламного повідомлення), але і на звільнення від податку на рекламу. Остання перевага, щоправда, стосується і будь-яких інших рекламодавців соціальної реклами.
Спрощення вимог до фармацевтичної реклами для споживачів
Відтепер, замість нікому незрозумілої „повної фармакологічної назви лікарського засобу", назви виробника препарату, застережень щодо його застосування дрібним шрифтом достатньо просто нагадати споживачеві про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням рекламованого засобу. Як і раніше, вимоги до способу, розміру, тривалості розміщення такої інформації у законі не з'явилося.
Спонсор програми - алкогольна торгова марка?
З 1 січня 2009 року такий канал комунікацій із споживачем, як спонсорство теле-/радіо передач буде (як мінімум) суттєво звужено. Чому звужено, а не повністю заборонено? Як на мене, тому, що прийняте формулювання заборони є неоднозначним.
Власне норма «У телепередачах забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора - виробника алкогольних напоїв, його ім'я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору» з моєї точки зору не обмежує можливості вміщувати текст стосовно відповідного спонсорства, зокрема шляхом розміщення зображень відповідних ТМ. Цілком можливо, що без філологічної експертизи змісту цієї норми зрозуміти, як її правомірно застосовувати буде вкрай складно.
Також зазначу, що непомітна на перший погляд зміна назви статті 5 закону з „Реклама імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів" на просте „Спонсорство" може мати суттєві наслідки і по(від)родити чимало дискусій на тему, чи є спонсорство рекламою, що у свою чергу може відобразитись на підходах до оформлення відповідних договорів за участю спонсора чи навіть оподаткування спонсорства. Але це лірика, тобто поки що теорія.
Ну і трохи про алкоголь з тютюном
З цікавих змін варто згадати про:
- заборону популярним особам заробляти на участі не лише в алкогольній та тютюновій, але і у пивній рекламі (рівно як і у рекламі товарів, виготовлених на основі пива);
- визначення якого кольору має бути попереджувальний напис (чорного), а якого фон напису (білого) і у якій частині зовнішньої реклами та реклами у пресі (у нижній, горизонтально) його слід розміщувати, при тому що розмір шрифту так і залишається невизначеним;
- (не прямий) дозвіл алкогольної реклами на території підприємств транспорту загального користування, зовнішній та внутрішній поверхнях споруд підприємств транспорту загального користування.
Мій висновок - внесені зміни до закону не стали однозначними та зберегли чимало підстав для різного тлумачення. Але ринку до цього вже не звикати і мрії про юридично бездоганний закон „Про рекламу" так і залишаються мріями.
|
